У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі

14.03.17 | --- | 136 переглядів

9 березня у місті калійників окрім вшанування роковин Кобзаря, урочисто відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі, учасника АТО та героя України. Захід пройшов у загальноосвітній школі № 11, яка згідно з рішенням Дрогобицької міської ради від 3 листопада 2016 року носить ім’я Тараса Зозулі і в якій впродовж 2003-2008 років навчався Тарас.

На відкриття зійшлося чимало гостей, зокрема: міські голови Стебника та Дрогобича Петро Старосольський та Тарас Кучма, вчителі Тараса Зозулі, рідні та родичі, майор командир 80-ї аеромобільної бригади Олександр Ткаченко, заступник командира роти Ігор Гвоздіков, керівник громадської організації учасників АТО Микола Кобільник, всечесні отці, депутати різних рівнів, родичі загиблих стебничан Володимира Костика та Мар’яна Дишеля та побратими, які разом служили та виконували свій обов’язок перед Батьківщиною.

Усі присутні гості теплими та щирими словами згадували загиблого героя. Щиро подякували батькам за те, що виховали патріота, який чесно та гідно йшов по житті та дотримувався цих принципів до останнього подиху. Так, зокрема командир роти сказав: “Тарас був надзвичайною людиною і у квітні 2014 року він прибув у мій підрозділ для подальшої служби. По ньому одразу було видно що це людина високого діла та майстерності. Високий, статний уособлював в собі справжнього десантника. Низький уклін батькам що виховали такого сина. Я завжди ставлю його у приклад для тих хто проходить службу і буде проходити у Збройних Силах України…Це була дійсно героїчна та відважна людина…..” Микола Кобільник, заступник командира роти резюмував: “Велика честь служити з такими солдатами, з такими воїнами, з такими Патріотами України. Велика честь  називатися українцем. Хочу сказати вам, що Тарас як і всі воїни які йшли в крайній бій , в останній бій, йшли з такими словами: я не продам свою свободу за рублі, і не зламаєте поклавши в домовину, я не покаюсь перед вами москалі, і не дозволю вам забрати Україну і з цими словами та усмішкою на обличчі вони йшли в бій….. – батькам Тараса Зозулі капітан сказав – важко уявити як це віддати життя власного сина, але Ви є взірцем того, що ви пожертвували життям сина заради майбутніх поколінь…”. Міський голова Стебника Петро Старосольський згадав про загиблих стебничан на Майдані, і в зоні АТО, а про Тараса сказав: “Я хочу сказати, що люди народженні 9 березня (музей-кімнату відкривали у день народження Тараса Зозулі 9 березня) це дуже талановиті люди, які мають загострене почуття до справедливості і любові до рідної землі. Я ще раз хочу подякувати батькам, бо якби не було такого виховання то і не було б наших героїв.”

Батько Тараса Зозулі та директор школи Зеновія Левицька урочисто перерізали символічну стрічку на вході до кімнати-музею , а священнослужителі церков міста освятили приміщення. У кімнаті зібрані особисті речі героя, також побратимами передані прапори із записами, які підтримували бойовий дух наших захисників. Цікавими експонатами є фрагменти мін, снарядів, зброї, які привезли із зони АТО. Також оформлені стенди де є чимало фотографій з такого короткого, але такого героїчного життя. Та найціннішим експонатом є військовий квиток, залитий кров’ю героя, який для музею передала мама Тараса пані Світлана. Не менш емоційними та щирими були слова першої вчительки Тараса Світлани Володимирівни: Здається було зовсім недавно коли я взяла за руку Тараса і його однокласників і повела на першу в житті лінійку. Кожного разу коли я йду на могилу до матері я йду повз могилу Тараса і мені рветься серце. З однієї сторони я горда, що виховала разом з батьками такого сина. Я згадую оті очі Тараса – він завжди був усміхнений, він був виважений, до нього тягнулися діти, його ямочки при усмішці завжди зігрівали. Тарас постійно давав якусь-таку іскорку. Мене болить душа, що ми мусимо відправляти своїх дітей на війну…Сьогодні ми повинні задумуватися над тим як зробити так, щоб наші діти були щасливі, щоб вони народжували нам внуків, а не полягали там на полі бою”. Цікавою була розповідь п. Віри Мисько, близької родички сім’ї, про сон: “Приснився мені Тарас і питає куди ви йдете? Не несіть мені свічок, бо мені тут так гаряче, принесіть краще цукерки. Я його питаю куди і як принести? А Тарас мені сказав – тьотя Віри ви знаєте куди їх принести і як. Ми довго думали куди і сидячи в інтернеті я знайшла розповідь матері, яка також втратила сина і якій приснився сон і якось прийшла думка що ті солодощі треба віднести дітям-сиротам. Від тоді ми з родиною на свято св. Миколая возимо солодощі у дитячий будинок і звичайно на могилу до Тараса.

У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі
У Стебнику відкрили кімнату-музей Тараса Зозулі

Олеся Німеровська  

Перегляньте ще: